Чого не люблю в цих ваших інтернетах, то це бажання змішати грішне з праведним і шукати єдино правильне рішення там, де його бути не може, при цьому надуваючи щоки “професійного професіонала”. І дивно, як люди ведуться на це все, обговорюють, доводять з піною біля рота свою думку. Іноді навіть виправдовуються: “Ну чому, так теж можна”.
Наприклад, питання заповнення брифу для написання тексту. Свідомо не пишу того, що продає, щоб не відволікатися на ще один холівар.
Мій хіт-парад спекуляцій на цю тему виглядає так.
Спекуляція 1.
“Не можна писати текст, якщо до цього для компанії не зробили повноцінний маркетинговий аналіз і не розробили стратегію, і бриф тут не допоможе — копірайтер не впорається з маркетинговим аналізом”.
У моїй практиці зустрічаються 3 групи клієнтів:
- Іноді мені щастить — приходять клієнти, які до текстів, і справді, вже працювали з маркетологами, і в них є пакет документів з докладною інформацією. Іноді “щастить” у лапках, тоді дивись пункт 3.
- Іноді в штаті компанії є маркетолог, і тоді заповнення брифу проходить як по маслу, і інформації цілком достатньо.
- Іноді приходять мікробізнеси, підприємці. Ось звідки в них повноцінний маркетинговий аналіз? І що без нього тепер все кинути та піти — не створювати сайт і не замовляти тексти? Або замовляти SEO-безглуздя? Саме для роботи з такими клієнтами насамперед і потрібен бриф. Так, ми не зробимо стратегію розвитку (а нас ніхто і не просить), але витягнемо з підприємця потрібну інформацію, копнемо самостійно і напишемо текст, спираючись на конкретику, а не на дані Вікіпедії.
Спекуляція 2.
“Це непрофесійно — надсилати бриф із незрозумілими запитаннями про цільову аудиторію та ударні переваги товару чи послуги. Ви ж копірайтер, самі маєте це знати. А я (клієнт) навіть слів таких не знаю, знати не хочу і заповнювати не хочу”.
Так, гаразд. Як на мене — це проста лінь. “Хочу просунути бізнес, але щоб він якось сам” Одразу згадується анекдот про “я хочу і я плачУ”.
У реальності, я отримую подяки від клієнтів, яким “довелося” заповнити мій бриф, за те, що питання змусили замислитися над тим, над чим раніше не думав, зловити кілька інсайтів для розвитку свого бізнесу. І це нормально, це сигнал, що людина, дійсно, хоче розвиватися, а значить, співпраця вийде. Зрештою, якщо в брифі є незрозумілі слова, завжди можна запитати.
І, до речі, крім брифа я ще сама вивчаю за своїми джерелами. Тож бриф — це не звалити всю роботу на замовника. А розробити ефективне рішення спільними зусиллями.
Спекуляція 3.
“Є тільки один правильний спосіб заповнення брифу — усно/письмово” (але тільки один і всі, хто роблять по-іншому, автоматично потрапляють до непрофесіоналів).
Я думаю, ви вже здогадалися, як йдуть справи насправді. Правильно — це так, як зручно клієнту і як дає змогу вирішити завдання спілкування — отримати якісну інформацію.
Наведу кілька прикладів, чому це не завжди одне й те саме.
Один мій невдалий клієнт хотів спілкуватися тільки голосом, писати йому ніколи було. Говорити він теж міг тільки в дорозі за кермом. У результаті на всі запитання відповідав односкладово, переривався, відволікався, повторювався. Думати теж було ніколи.
Хороший приклад. Компанія організовує скайп-кол, у якому беруть участь 3 різних фахівці (маркетолог, технар і ТОП), і їхня інформація доповнює одна одну. Усі посиділи та продумали заздалегідь відповіді на запитання.
Письмове заповнення. Директор доручає заповнити бриф сисадміну. “Ну це ж текст для сайту, хто ж ще буде заповнювати”. З хорошими прикладами, думаю, все зрозуміло.
Немає жодних закономірностей. Немає ідеальних рецептів. Є відносини людини з людиною і пошук оптимального варіанту в кожній конкретній ситуації.
Що в підсумку
У підсумку методом проб і помилок я прийшла до того, що використовую в роботі 3 підходи до заповнення брифа. Причому варіант роботи ми вибираємо разом із клієнтом:
- Якщо маркетингова робота раніше не проводилася або проводилася уривчасто. Я відправляю бриф, клієнт заповнює, я ставлю додаткові запитання, самостійно проводжу маркетинговий аналіз, необхідний для написання тексту.
- Клієнт надсилає мені пакет маркетингової інформації, якщо до цього проводилося серйозне опрацювання. Продукт, аватари цільової аудиторії, аналіз конкурентів. На основі цієї збірної солянки я заповнюю бриф і відправляю на узгодження клієнту. Якщо залишилися прогалини, ставлю додаткові запитання. Іноді клієнт все-таки сам заповнює бриф і додатково надсилає всі матеріали.
- Заповнення в голосовому режимі. Ми спілкуємося за канвою мого брифу, потрібну інформацію я заношу в бриф, потім надсилаю на узгодження. Варіант підходить, якщо клієнт здатний відповідати осмислено на маркетингові запитання відразу голосом, без додаткової підготовки. Для тих, хто горить своїм бізнесом, знає його від і до і готовий говорити про нього довго і натхненно.
P.S. До речі, варіанти брифів для написання текстів, що продають, і статей, з якими я працюю, даю учасникам курсу з копірайтингу.